ПРОБЛЕМА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА
DOI:
https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi23.399Ключові слова:
девіантна поведінка, чинники девіантної поведінки, профілактика, акцентуації характеру, шкільний психологАнотація
У статті розкрито сутність девіантної поведінки особистості, розкривається зміст критеріїв та показників сформованості девіантної поведінки в підлітковому віці. Виокремлено основні чинники її виникнення, зазначено особливості її прояву у підлітковому віці, а також визначено ефективні засоби профілактики, які можуть бути застосовані шкільним психологом крізь призму психолого-педагогічних досліджень. Здійснено узагальнення щодо схильності підлітка до девіацій.
Ефективними методами, які може застосовувати шкільний психолог у профілактичній роботі щодо нейтралізації проявів підліткової девіантної поведінки є лекції, бесіди, виступи на батьківських зборах, педагогічних радах, спрямовані на підвищення психолого-педагогічної культури батьків і вчителів, групові тренінги стійкості до негативного соціального впливу, розвитку емоційної саморегуляції. Особливістю девіантної поведінки є те, що вона супроводжується різними проявами соціальної дезадаптації. Досліджено, що психолого-педагогічна робота з підлітками, що схильні до девіантної поведінки, передбачає планування та організацію профілактичних програм які включають різноманітні форми та методи діяльності, що необхідно здійснювати з профілактичною, діагностичною та корекційною метою.
В статті приділяється особлива увага спрямованості профілактичної роботи на усунення та запобігання виникнення девіантної поведінки у межах завдань і компетенцій психологічної служби.
