НЕЙРОКОГНІТИВНІ ЧИННИКИ ТЕРАПІЇ ПОЕЗІЄЮ ВОЄННОГО ЧАСУ
DOI:
https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi23.398Ключові слова:
бібліотерапія, терапія поезією, темпоральна репрезентація, колористична символіка, нейропсихологічні чинники, сенсорні модальності, поети-воїниАнотація
У статті актуалізовано значення художньої творчості авторів, тут – українських поетів-воїнів та читачів їхніх творів як різновиду бібліотерапії для посттравматичного відновлення і підтримання життєстійкості особистості.
Мета дослідження полягала в герменевтичному аналізі використання образно-символічних засобів ціннісної й темпоральної репрезентації особистісного досвіду, представленого різними нейрокогнітивними чинниками (сенсорними модальностями) у творчості українських поетів-воїнів, насамперед, Павла Вишебаби й анонімного автора, представленого в соціальній мережі Facebook ніком Anatoliy Anatoliy.
Результати дослідження свідчать про диференційований вплив кінестетичного та візуального нейропсихологічних чинників продукування, утилізації й перцепції особистого досвіду переживання травматичних ситуацій воєнного часу: кінестетичний чуттєвий досвід послуговується сіро-чорно-синьою палітрою колористичних образів, яка репрезентує жіночу інтуїтивну функцію осенсовлення нині сущого сьогодення, а світла тональність образів – торжество чоловічої функції цілевизначення, накреслення віддалених перспектив державотворення і особистісного розвитку (майбутнє).
