ОСОБИСТІСНЕ СПРИЙНЯТТЯ НОРМАТИВНИХ КРИЗ ІЗ ПОЗИЦІЙ ДИТИНИ І ДОРОСЛОГО В НЕНОРМАТИВНИХ ЖИТТЄВИХ УМОВАХ

Анотація

У статті розглядаються поняття «криза» та її основні види: нормативні (вікові) та ненормативні (життєві). Обґрунтовується, що в умовах війни всі кризи, а особливо кризи незрілої особистості школяра, набувають нових форм вираження, переживання та осмислення.

Поставлена мета дослідження – стислий теоретичний аналіз психологічних аспектів поняття «криза» та емпіричне дослідження образів першокласника і підлітка, котрі переживають відповідні вікові кризи, у свідомості як самих школярів, так і значущих дорослих (батьків та педагогів) у часових вимірах сучасності й ретроспективи («до війни»).

За результатами проведеного емпіричного дослідження зроблено висновки про те, що: першокласники істотно більшою мірою сприймають себе як більш «хороших» і «безпроблемних», порівняно з уявленнями про них дорослих; підлітки на статистично значущому рівні сприймають себе більш «безсилими», але й, водночас, більш «великими», порівняно з батьками та педагогами; першокласники оцінюють себе як більш «хороших», «могутніх», «енергійних» і «безпроблемних», порівняно з самооцінюванням підлітків за аналогічними шкалами; на думку дорослих осіб, сучасні підлітки назагал є істотною мірою більш «байдужими», порівняно з першокласниками; а при порівнянні образів типового першокласника в умовах війни і в довоєнний період, як і відповідних образів типового підлітка, статистично значущих відмінностей між оцінками дорослих осіб не виявлено.