ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-ЛОГОПЕДІВ

Анотація

У статті проаналізовано поняття «комунікативна компетентність». Розглянуто складові комунікативної компетентності. Описано такі перешкоди у міжособистісній взаємодії, як комунікативні бар’єри і психологічні властивості особистості. Показана необхідність формування комунікативної компетентності у майбутніх вчителів-логопедів.

Виявлено, що у студентів спеціальності «Спеціальна освіта» переважає середній та низький рівень комунікативної компетентності. У 3 % респондентів немає жодних емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні. У 10 % – наявні деякі емоційні проблеми у повсякденному спілкуванні; у 55 % спостерігаються емоції, які певною мірою ускладнюють взаємодію з людьми; у 32 % студентів емоції шкодять встановленню контактів з людьми. За даними діагностики рівня сором’язливості було встановлено, що 15 % респондентів мають низький рівень сором’язливості, у 17,5 % – середній рівень, у 50 % студентів – високий рівень, у 17,5 % виявлено дуже високий рівень сором’язливості. У статті описано комунікативні проблеми майбутніх корекційних педагогів, що помітно знижують процес спілкування з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку.

У статті пропонується у навчальних планах підготовки корекційних педагогів включити більшу кількість комунікативних дисциплін; теоретичну поінформованість студентів про проблеми спілкування з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку; створення методичної бази та готовність викладачів до використання інтерактивних форм роботи зі студентами під час лекційних та семінарських занять; використання тренінгових методів навчання для здобуття студентами практичних навичок ділового та міжособистісного спілкування.