ПРОФЕСІЙНА ТВОРЧІСТЬ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ВІЙСЬКОВИХ ПОДІЯХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Показано, що емпіричні дослідження свідчать щодо неабиякої ролі особистісних особливостей в плані розвитку професійної творчості. Особистісний підхід у вивченні професійної творчості характеризується особливою увагою щодо емоційних та мотиваційних характеристик, які включені до структури професійної творчості. У відношенні щодо особистісних особливостей, які пов’язані з професійною творчістю, результати різних теоретичних та емпіричних досліджень є подібними. Вченими були виокремлені деякі особистісні риси (самовпевненість, агресивність, самовдоволення, невизнання соціальних обмежень та думок інших), які відрізняють креативних індивідів від некреативних. На думку деяких психологів це свідчить щодо існування загального типу креативної особистості на відміну від типу некреативного суб’єкта. Цікавим є те, що дослідження, проведені із участю дітей та молоді, свідчать про те, що особистісні риси малих дітей та юнаків і юнок у випадку, якщо всі вони є креативними, співпадають. Останнє дозволяє стверджувати, що  креативність формується в досить ранньому віці на основі проявів особистісних особливостей суб’єктів. Вчені також довели, що якщо певна особистість з самого раннього віку вважається креативною, то з великою долею ймовірності можна стверджувати, що вона буде мати високі показники за професійною творчістю в майбутньому (за умов доцільного щодо її особистісної характеристики вибору професії).

Наголошено на залежності рівня інтелекту від певного типу професії. Показано, що високі показники інтелекту було діагностовано не лише у респондентів розумової діяльності, але й фізичної праці. Доведено, що рівень загального інтелекту у респондентів був тим вищий, чим більш складною виявилась професія, якою займається дана людина. Визначено, що навчання різним професіям виявляється практично однаковою мірою залежним від рівня загального інтелекту. Високий рівень загального інтелекту передбачає досягнення фахівцями високих успіхів не лише у професійній діяльності, а й у навчанні.

На субклінічному рівні показано негативні психологічні наслідки психотравмуючого бойового стресу у комбатантів, які можуть виявлятися в таких формах, як: нав’язливі спогади, переживання, образи, відчуття, що нагадують про психотравмуючі ситуації, які виникають, спонтанно і мають сильний вплив на військовослужбовця своєю схожістю з пережитою ним реальністю; нездатність відтворити в пам’яті подій, що відбулися в психотравмуючий ситуації або їх окремі обставини; загальмованість мислення; нездатність повністю сконцентруватися на вирішенні тієї чи іншої задачі, на виконанні однієї діяльності; труднощі у запам’ятовуванні нескладної інформації; труднощі при засинанні, розлади сну, жахливі сновидіння; різного роду страхи (темряви, висоти, самотності тощо); різкі коливання настрою від підвищено-піднесеного до пригнічено-тужливого;  неконтрольовані спалахи гніву і злобно-агресивні реакції; «застрягання» на певних думках, переживаннях, діях, необґрунтована дріб’язкова прискіпливість до оточуючих; різке зниження працездатності і продуктивності діяльності; помітне зниження ефективності саморегуляції і самоконтролю. Визначено, що всі ці якості суттєво заважають професійній реалізації військових в широкому сенсі слова, й актуалізації їхньої професійної творчості – в досить вузькому смислі.