ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ'Я ОСОБИСТОСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Анотація

У статті розглянуто проблему психологічного здоров'я особистості під час війни. Констатовано, що виникнення поняття «психологічне здоров'я» виходить із вивчення здоров'я. Зауважено, що психічне та психологічне здоров'я не є ідентичними. Психологічне здоров'я є відносно нове, але більш значуще поняття ніж психічне здоров'я. За визначенням Mental Health Organization, психічне здоров'я – це стан добробуту, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал та впоратися із життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.

Зазначено, що психологічне здоров’я – це складне, багаторівневе утворення, що презентує гармонійний тілесно ‐ душевно ‐ духовний стан особистості, основою якого є баланс між внутрішніми процесами, між людиною та світом. Розрізняють три рівні психологічного здоров'я: 1) креативний рівень; 2) адаптивний рівень; 3) дезадаптивний рівень або асимілятивно‐акомодативний рівень. Виділяють психічну і психологічну травми. При психічній травмі характерні помітні порушення нормального функціонування психіки. А при психологічній травмі, то таких порушень не буде, проте суттєво змінюються базові переконання і цінності людини.

Психологічна травма пов'язана з травматичною подією та травматичною ситуацією. Визначено, що травматична ситуація – це певна подія, інцидент, що супроводжується потужним стресовим переживанням, емоційною напругою, загрожує безпеці та завдає шкоди фізичному, психологічному добробуту особистості.

Систематизовано травматичні розлади: посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), гострий стресовий розлад (РАС), пасивна травма, реактивний розлад уподобання (RAD), розлад пригніченої соціальної активності (DSED), розлади адаптації, інші та неуточнені розлади, пов'язані з травмами та стресом.