ОБРАЗ СВІТУ МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕКЛАДАЧА ВІДПОВІДНО ДО ТЕОРІЇ ЕЛІТАРНОЇ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

В статті виокремлено в якості складників мовної особистості майбутнього перекладача такі компетентності, які і складають структуру образу світу майбутнього перекладача і елітної мовної особистості: мовної компетентності (усвідомлення мови як динамічної відкритої системи, що перебуває в постійному розвитку, розуміння мовних одиниць усіх рівнів, їхніх експресивних можливостей, естетичного потенціалу мовної системи; володіння мовними уміннями й навичками); мовленнєвої компетентності (уміння комунікативно доцільно застосовувати мовні засоби, адекватні меті спілкування, тобто володіння мовленнєвими вміннями й навичками); комунікативної компетентності (здатність здійснювати продуктивну комунікацію задля здобування, передавання інформації, уміння переконувати співрозмовника, спонукати його до виконання певних дій, отримувати додаткову інформацію про певного співрозмовника шляхом аналізу його комунікативної поведінки, уміння здійснювати позитивну самопрезентацію), полікультурної компетентності (ампліфікація комплексу знань, повʼязаного із українською та світовою культурою, сформовані вміння узгоджувати ці знання із опанованими етичними, естетичними та іншими цінностями власну мовленнєву й життєтворчу діяльність); перекладацької компетентності, яку вважаємо індикатором сформованості мовної особистості майбутнього перекладача.

Доведено, що важливою особливістю мовної особистості є її постійний інтелектуальний розвиток, збагачення словникового запасу, розвиток мовного чуття, лінгвістичної креативності. Як свідчить аналіз психологічних досліджень, пріоритетною ознакою особистості є сформованість свідомості й самосвідомості. Ознакою мовної особистості є мовна свідомість і мовна самосвідомість. Показано, що метою вивчення української мови у виші має стати формування національно свідомої мовної особистості майбутнього фахівця, що означає не тільки опанування знань, формування умінь і навичок, а й формування національно-свідомого ставлення до мови, що виражається в прагненні та вмінні партнерів по комунікації спілкуватися українською мовою в різноманітних життєвих ситуаціях, формуванні відповідального ставлення до власного мовлення, постійній, наполегливій роботі над його вдосконаленням, відстоюванні пріоритету української мови у державі. Співвіднесення формування мовної особистості майбутніх перекладачів з психолого-педагогічною метою їхнього професійного розвитку потребує обґрунтування міжкультурної зумовленості формування мовної особистості майбутніх перекладачів.