ОБРАЗ ДЕРЖАВИ ЯК ВТІЛЕННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА

Автор(и)

  • Марина Орап Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0001-7598-8453
  • Наталія Савелюк Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0001-5246-9677
  • Ярослава Кальба Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0003-0589-9126

DOI:

https://doi.org/10.35619/prap_rv.v1i20.340

Ключові слова:

образ, образ держави, образ країни, Україна, психосемантичний потенціал

Анотація

 У статті теоретично аналізується категорія «образ» як одна із системотвірних у сучасній психології. Наголошено, що в основі конструювання будь-якого психічного образу лежать, поряд із психологічними, особистісними, індивідуальними, також різні значущі соціальні чинники. Виокремлюються і порівнюються такі його типи, як «образ держави» та «образ країни». Наголошується, що якщо образ держави – переважно політично орієнтований конструкт, повязаний із діями влади, то образ країни – фактор та індикатор ідентичності нації як особливої спільноти. Констатується, що в умовах проявів української ментальності обидва образи перетинаються в аспекті морально релевантних значень.

За результатами емпіричного дослідження, проведеного із застосуванням методу спеціалізованого семантичного диференціалу «Моя держава» (28 біполярних шкал), визначено, що найвиразнішими у свідомості української студентської молоді є наступні психосемантичні виміри: «Приємна», «Сильна», «Корисна» і «Прогресуюча». З’ясовано, що найбільш тісний взаємозв’язок спостерігається між оцінними характеристиками «Приємна» та «Сильна». У звязку з цим констатовано, що для українських здобувачів вищої освіти приємною державою є, насамперед, сильна держава, і навпаки. Визначене своєрідне психосемантичне ядро ставлення дослідженої молоді до своєї держави, в якому спостерігається характерне саме для української ментальності поєднання афективних і раціональних аспектів смислу «приємності» певного стимулу – як емоційного суб’єктивного ставлення до нього, та «корисності» – як раціональної оцінки функціонування будь-якого явища. Несподіваним емпіричним фактом, але теоретично закономірним, з огляду на особливості нашої ментальності, стало оцінювання більшістю респондентів власної країни як «Мирної».

Констатовано назагал, що консолідувальним фактором в образі держави для українства є не єднання навколо проблеми «спільного зовнішнього ворога», що зазвичай має тимчасовий, ситуативний зміст, а орієнтування на могутні «духовні координати» розвитку країни: «Демократична», «Турботлива», «Добра», «Духовно багата», «Правова» та «Велика».

Завантаження

Опубліковано

01.06.2023