РИЗИК ЯК ЕЛЕМЕНТ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

Автор(и)

  • Інокентій Корнієнко Мукачівський державний університет

DOI:

https://doi.org/10.35619/praprv.v1i15.201

Ключові слова:

ризик, ризикованість, життєвий простір, невизначеність, самодетермінація особистості

Анотація

Стаття присвячена висвітленню проблеми потреби встановлювати контроль над факторами ризику та невизначеності через теоретичний аналіз місця ризику у життєвому просторі особистості. У статті здійснено різнобічний аналіз розуміння ризику у психології, визначено оціночну дихотомію ризикованість / не ризикованість. Виявлено риси схильної до ризику особистості: погане самоврядування, послаблений інстинкт самозбереження, імпульсивність, ригідність, індивідуалістичність, тощо. Розглянуто питання нормативності особистості, яка є наслідком особистої потенційності з двох точок зору: як «тілесна» нормативність, яка розглядається насамперед через адаптацію, та соціальну «надприродну» нормативність. Виявлено параметри ризику через оцінку невизначеності та діалектику дихотомії «успіх – невдача». Розглянуто схильність до ризику, ризик-рису як стійку системну інтегральну властивість особистості, полікомпонентну за своєю структурою, що включає формально-динамічні, якісні, змістовні, соціально-імперативні характеристики. Проаналізовано зв'язок оцінки ризику з цінностями і нормами соціального характеру із врахуванням соціокультурного контексту. Встановлено, що ризик виникає як показник потенційності та невизначеності результату й може трактуватися як показник відкритості особистості.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-01-02