ОСОБЛИВОСТІ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ ЯК ЧИННИКА ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35619/praprv.v1i17.259

Ключові слова:

принцип емоційності, гуманізація, емоційне переживання, навчальна діяльність, ефективність навчальної діяльності, емпіричне дослідження, психодіагностичні методики

Анотація

У статті підкреслюється актуальність забезпечення принципу емоційності навчання в закладах вищої освіти у контексті гуманізації освітнього середовища, що вимагає посилення уваги до емоційних переживань, якими супроводжується навчальна діяльність здобувачів вищої освіти і які суттєво впливають на її ефективність.

Запропоновано власне тлумачення: емоційного переживання як специфічної психічної форми відображення дійсності, що реалізується з допомогою емоційно-почуттєвих феноменів, забезпечує певну якість ставлення особистості до реальних або уявних, наявних, минулих або майбутніх подій та його реалізацію в поведінці й діяльності; ефективності навчальної діяльності – як полімодального динамічного явища, що визначається ступенем співвідносності її результатів з суб’єктивними витратами (часовими, фізичними, психічними), використаними для  її реалізації.

Здійснено добір та обґрунтування комплексу діагностичних методик, які дають змогу: щодо емоційних переживань – визначити знак емоційного фону переживань, модальність, ступінь презентованості стійких емоційних переживань, тип емоційних реакцій на вплив стимулів навколишнього середовища; щодо ефективності навчальної діяльності – виявити результати навчальної діяльності, зміст ставлення до неї, трудомісткість та функціональну спроможність здобувачів вищої освіти до виконання навчальних завдань.

 

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-30